ИСТОРИОҐРАФСКА АНАЛИЗА РОЗВОЮ РУСКЕЙ ЗАЄДНЇЦИ И ЄЙ СПЕЦИФИЧНОСЦОХ НА МАПИ МУЛТИКУЛТУРАЛНОСЦИ ВОЙВОДИНИ
Predavač:
Дюра Гарди
Vreme:
11.30-12.00
Mesto:
Plenarno predavanje
InterKult 2025 Sažeci
Rutenă
Дюра Гарди
ИСТОРИОҐРАФСКА АНАЛИЗА РОЗВОЮ
РУСКЕЙ ЗАЄДНЇЦИ И ЄЙ СПЕЦИФИЧНОСЦОХ
НА МАПИ МУЛТИКУЛТУРАЛНОСЦИ
ВОЙВОДИНИ
Руснаци у АП Войводини представяю малу националну заєднїцу. По остатнїм попису жительства (2022), у Покраїни хтора ма вецей як 1.740.000 жительох, як Руснаци ше вияшнєли 11.483 особи. На другим боку, хаснуюци позитивну правну реґулативу власци ґу националним мешином у Р. Сербиї, тота заєднїца витворує велї меншински национални права. Од службеного хаснованя язика (руски єден з пейцох службених язикох у Покраїни, на покраїнским явним сервису РТВ робя руски редакциї), права на образованє на шицких уровньох на мацеринским язику, видавательства часописох и кнїжкох, прейґ числених културних манифестацийох, як и права на формованє меншинскей културно-националней самоуправи (Национални совит Руснацох).
На афирмованє меншинских правох Руснацох, окрем ширшей дружтвеней конʼюнктури, вшелїяк уплївовал и єй нукашнї розвой. Тота робота пошвецена праве историйней анализи розвою рускей заєднїци з цильом же би ше визначели шицки специфичносци хтори детерминовали єй самоотримованє на тих просторох од стредку 18. вику по нєшка. Руснаци у Войводини ше од насельованя своїх двох главних местох у Бачки, Руского Керестура (1746/1751) и Коцура (1763), поступнє насельовали и до ище дзешец населєньох у Бачки и Сриме. Як жительство ше занїмали зоз землєдїлством, вшадзи жили з другима векшинскима народами и з нїма мали културну интеракцию. Ключ їх обставаня була грекокатолїцка вира и окремна церковна орґанизация. Наставанє нових ,,колонийох“ провадзело и снованє церковних општинох (парохийох) и вирских школох. По думаню историоґрафиї праве окремна церковна орґанизация допринєсла же би ше Руснаци нє асимиловали з векшинскима народами (Сербами, Мадярами).
Початком 20. вика, дзекуюци литературному дїлу Гавриїла Костельника, настава литературни язик на народней бешеди Руснацох у Войводини и почина його кодификация як микрославянского литературного язика. Медзи двома шветовима войнами, руска заєднїца у Кральовини СГС/Югославиї, чишлї 21.000 припаднїкох и доживює свой културно-национални препород. После Другей шветовей войни у социялистичней Югославиї, державна власц ше намага поциснуц церкву з дружтвеного живота. На другим боку, през рижни позитивни и неґативни фази, держава орґанизує и финансує роботу руских образовних и културних установох хтори маю державни характер, у складзе зоз ,,потребами социялистичного дружтва и чловека“. Одход Руснацох зоз валалох до городох, школованє на универзитетох, пременка способу еґзистенциї дава нову динамику заєднїци и приноши нови виволаня. Єден з нїх и траценє идентитету. Конєц 20. и початок 21. вику означени з миґрациями жительох Сербиї и бувшей Югославиї хтори нє заобишли анї Руснацох.
English
Đura Hardi
Faculty of Philosophy, University of Novi Sad
djurahardi@ff.uns.ac.rs
The Historiographical Development of the Ruthenian Community and its Specific Characteristics on the Map of Vojvodina’s Multiculturalism
The national community of Ruthenians on the territory of the Autonomous Province of Vojvodina was present from the middle of the XVIII century. Although relatively small in number, they have preserved their identity even in modern times. The paper explores the historical development of this community, as well as its specific features and shared cultural achievements with the national majorities with whom they coexist. The author presents a thesis stating that in the preservation of their identity, the Greek Catholic Church organization had a significant role, along with the associated confessional schooling, as well as the codification of the literary language in the year 1904/1923. During the time of the Kingdom of Yugoslavia and socialist Yugoslavia, the Ruthenians established their cultural, educational, and social organisations, which have been participating in the state system since 1918/1945. In the process of interaction and acculturation with others, the Ruthenians adopted the Pannonian way of life (cuisine, clothing, architecture, economy), along with bilingualism. Gradually, in their self-identification, they also developed a sense of regional identity. Key words: Ruthenians in Vojvodina, historical development, distinct identity.
InterKult 2025 Prezentacija
